1. Властивість за значенням невтомний; здатність довго й наполегливо працювати, не відчуваючи втоми; невсипущість, невпинність у діяльності.
невтомність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А як у Бога відняв божу 299 невтомність, так сам собі чуже й неспоріднене засвоїв, тобт о людську мову: “Говорить змій жінці”.
— Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”
Частина мови: іменник (однина) |