Властивість за значенням невсидливий; нездатність довго перебувати в спокійному стані, на одному місці; непосидючість, метушливість.
невсидливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням невсидливий; нездатність довго перебувати в спокійному стані, на одному місці; непосидючість, метушливість.
Відсутні