Значення
-
НЕВРАПРАКСІЯ, -ї, жін., мед. Оборотне порушення провідності нервового імпульсу вздовж аксона без його анатомічного пошкодження, що виникає внаслідок здавлення, струсу або ішемії нерва та проявляється тимчасовою втратою рухової та/або чутливої функції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неврапраксія, р. неврапраксії, д. неврапраксії, з. неврапраксію, о. неврапраксією, м. неврапраксії, к. неврапраксіє