Тлумачення із “Словника української мови”* НЕВМ И СНІСТЬ, НЕУМ И СНІСТЬ , ності, ж. Абстр. ім. до невм и сний , неум и сний . – Добрий конспіратор ! – одразу ж відзначив Ласточкін. – Місце зустрічі йому й так чудово відоме , але він дбає створити неумисність (Смолич, V, 1959, 622).
невмисність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |