Власна назва, що позначає філософсько-поетичний термін, введений українським письменником і мислителем Іваном Франком для позначення вічності, безсмертя духу, ідеї або твору; здатність пережити час, залишитися в пам’яті нащадків.
У ширшому вжитку — символічне позначення вічного життя, безсмертя, нетлінності (часто стосовно мистецтва, слави або національного духу).