самобичуватися

[sɑmobɪt͡ʃuʋɑtɪsjɑ] Дієслово

Буква:С

Значення

  1. Завдавати собі фізичних страждань, катувати своє тіло з релігійних чи аскетичних мотивів для каяття у гріхах або досягнення духовної чистоти.

  2. Переносно: суворо й безжально осуджувати, докоряти собі, викликаючи моральні страждання через провину, помилки або недоліки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я самобичуюся, ти самобичуєшся, він самобичується, ми самобичуємося, ви самобичуєтеся, вони самобичуються

Більше записів