1. У середньовічній музичній нотації — умовний знак (часто поєднання крапки та риски), що позначав не окремі звуки, а цілий мелодійний оборот або групу звуків, напрямок руху мелодії та ритмічний рисунок; попередник сучасних нот.
2. У сучасній музичній термінології — знак невменного письма, що використовується для запису григоріанського хоралу та інших одноголосних духовних мелодій.