1. (у праві) Про особу, яка через хронічну психічну хворобу, слабоумство чи інший сталий розлад психіки не може усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними та визнана такою судовим рішенням.
2. (переносно) Про того, хто поводиться безтямно, несамостійно, повністю підкоряючись чиїйсь волі; безвільний.