невловимість

1. Властивість за значенням невловимий — такий, якого важко або неможливо впіймати, схопити, затримати; невловність.

2. перен. Нездатність бути сприйнятим, усвідомленим, зафіксованим через надзвичайну швидкоплинність, невиразність або складність; невловність.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |