Значення
-
Властивість або стан за значенням невідривний 1; неможливість бути відокремленим, відділеним від чогось; нерозривний зв’язок, органічна єдність.
-
спец. Властивість за значенням невідривний 2; здатність витримувати навантаження на відрив, міцність з’єднання, що перешкоджає розділенню частин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невідривність, р. невідривності, д. невідривності, з. невідривність, о. невідривністю, м. невідривності, к. невідривносте