1. Властивість або стан за значенням невідривний 1; неможливість бути відокремленим, відділеним від чогось; нерозривний зв’язок, органічна єдність.
2. спец. Властивість за значенням невідривний 2; здатність витримувати навантаження на відрив, міцність з’єднання, що перешкоджає розділенню частин.