1. Який не можна відірвати, відокремити від чогось; який становить єдине ціле з чимось, нерозривний.
невідривний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який не можна відірвати, відокремити від чогось; який становить єдине ціле з чимось, нерозривний.
Відсутні