Значення
-
невідпорність — властивість за значенням прикметника «невідпорний»; стан, коли щось не може бути відпертим, відбитим або опір йому є неможливим.
-
невідпорність — у філософській термінології (переважно в контексті схоластики та томізму) — пасивна здатність субстанції або матерії сприймати дію, форму або вплив, тобто властивість бути об’єктом зміни чи впливу з боку активної причини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невідпорність, р. невідпорності, д. невідпорності, з. невідпорність, о. невідпорністю, м. невідпорності, к. невідпорносте