1. Такий, що не може чи не в змозі чинити опір; беззахисний, безпорадний.
2. Такий, що не може бути відкинутим, спростованим; беззаперечний, незаперечний.
невідпорний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Невольнича муза ~450 врешті відтрутив зі себе огидне тіло сну зубожівши на ще одну ілюзію Карпат,або Посельська книжка 451~ƲÍÊÀ усмішка її вічна яке б обличчя очі і вуста вона не прибирала завжди де б і коли б не існував я мізерний і невідпорний як дитя вона минає переступає через мене вона невмируща а я продовжую свій куций день вкорочую ніч як Прометей викравшиусміх з поцілунком а переважно без нього і коли хтось камінь відвалює І. Калинець. Невольнича муза ~452 я знаю це може одна тільки пам’ять про неї Карпат,або Посельська книжка 453~ÂÀÇÎÍ-ÄÈÔÔÅÍÁÀÕ²ß спішимо набутися разом витягує зелений сувій із сувою врочисто розгортає наче збирається читати свої універсали про співжиття взаємодопомогу порятований мною від нидіння у тісному горщику завойовує шмат за шматом від моєї території я великодушний нам обом вистачить місця під сонцем стяги наші зелені нас тут двох живих відчуває мою самоту простягає приязно м’які молоді долоні але також страждає відчиняються рани — отвори на постарілому листю І. Калинець.
— Ігор Калинець, “Iгор Калинець. Поезiя”
Частина мови: прикментик () |