невідний

[nɛʋidnɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. (у філософії, особливо в платонізмі та неоплатонізмі) такий, що не піддається визначенню чи точному словесному опису через свою надчуттєву, абсолютну природу; той, що перебуває поза межами розумового пізнання та логічного визначення.

  2. (у ширшому вживанні) такий, що не може бути виражений словами, невимовний, неописуваний (наприклад, про високі почуття, духовний досвід).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. невідний, р. невідного, д. невідному, з. невідного, о. невідним, м. невіднім

Більше записів