1. (у філософії, особливо в платонізмі та неоплатонізмі) такий, що не піддається визначенню чи точному словесному опису через свою надчуттєву, абсолютну природу; той, що перебуває поза межами розумового пізнання та логічного визначення.
2. (у ширшому вживанні) такий, що не може бути виражений словами, невимовний, неописуваний (наприклад, про високі почуття, духовний досвід).