невідник

1. (заст.) Той, хто не відає, не знає чогось; необізнана, неуцована людина.

2. (заст., рел.) Людина, яка не сповідує християнську віру; невіруючий, іновірець.

3. (заст., перен.) Чужоземець, іноземець (у значенні людини з іншого, незнайомого світу).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |