Значення
-
НЕВІДЧУ́ЖУВАНІСТЬ, -ності, жін. Властивість і стан за значенням невідчужуваний; неможливість бути відчуженим, переданим іншій особі або вилученним. Найчастіше вживається в правничій термінології для позначення невід’ємності прав, свобод чи обов’язків людини (наприклад, невідчужуваність права на життя, невідчужуваність людської гідності).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невідчужуваність, р. невідчужуваності, д. невідчужуваності, з. невідчужуваність, о. невідчужуваністю, м. невідчужуваності, к. невідчужуваносте