невідчужуваний БукваН 1. Такий, що не може бути відчужений, переданий іншій особі або вилучений всупереч волі власника чи закону; невід‘ємний. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←товстошкурийпобігатися→
