Значення
-
НЕВІЧ, присл., заст., поет. Уживається як складова частина власної назви або терміна, що позначає щось минуще, недовговічне, приречене на зникнення або забуття; навіки, назавжди (у значенні заперечення вічності).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невіча, р. невіч, д. невічам, з. невіча, о. невічами, м. невічах, к. невіча