невгавущий БукваН 1. Який не припиняється, не вщухає, не затихає; постійний, невпинний. 2. Який не втрачає сили, енергії, запалу; невтомний, невсипущий. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←тендітнотендітність→
