1. Який не припиняється, не переривається; безперервний, безупинний.
невпинний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Буденний час мигички та відлиг Я полюбити хтів і полюбить не зміг, І куряву думок знов згадка золота жене, І б’ється в розуму незборений поріг Невпинний плин думок моїх, Й густою кров’ю серце навантажене. 1926 ПІСНЯ БІЙЦЯ Бійці виїжджали і коні іржали (Стримано в стременах сталь дзвенить), А дим терпкий у полі, А в полі дим іржавий, І слина з кінських губ — немов ковильна мить.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |