Значення
-
Властивість або стан за значенням прикметника “неуважний“; брак уваги, зосередженості, нестаранність у спостереженні, виконанні чогось або у ставленні до когось.
-
Конкретний вчинок, поведінка або помилка, що свідчать про таку властивість; необачність, недбалість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неуважність, р. неуважності, д. неуважності, з. неуважність, о. неуважністю, м. неуважності, к. неуважносте