Значення
-
Властивість або стан за значенням прикметника “необачний“; відсутність обачності, нестача розсудливості, уважності, передбачливості в діях або вчинках, що часто призводить до негативних наслідків.
-
Конкретний вчинок або дія, вчинені без належної обережності, уваги чи передбачливості; необачна справа.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. необачність, р. необачності, д. необачності, з. необачність, о. необачністю, м. необачності, к. необачносте