Стан, коли потреба, бажання або почуття не знаходять задоволення, вгамування або спокою; незадоволеність, непом’якшеність.
неутоленність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Стан, коли потреба, бажання або почуття не знаходять задоволення, вгамування або спокою; незадоволеність, непом’якшеність.
Відсутні