1. Який не вгаває, не припиняється; постійний, невпинний, тривалий.
2. Який не може вгамуватися, заспокоїтися; невгамовний, невсипущий.
неугавний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який не вгаває, не припиняється; постійний, невпинний, тривалий.
2. Який не може вгамуватися, заспокоїтися; невгамовний, невсипущий.
Відсутні