Який не має терпіння, нездатний чекати або спокійно переносити щось; поспішний, квапливий.
Який виражає нетерпіння, збудливість через бажання чогось швидкого; неспокійний, тривожний.
Словник Української Мови
Буква
Який не має терпіння, нездатний чекати або спокійно переносити щось; поспішний, квапливий.
Який виражає нетерпіння, збудливість через бажання чогось швидкого; неспокійний, тривожний.
Приклад 1:
Із вирію летять, курличучи, ключі; А з моря вітер дме гарячий, нетерпливий. Але по що мені ті вітрові пориви І жайворонків спів, і проростання трав?
— Бажан Микола, “Карби (зібрка)”