магнітографія

[mɑɦnitoɦrɑfijɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Метод дослідження магнітних властивостей речовини, заснований на реєстрації та аналізі намагніченості зразка.

  2. Розділ геофізики, що вивчає магнітне поле Землі, його зміни та аномалії, часто з використанням спеціальних приладів — магнітографів.

  3. Технологія запису інформації (наприклад, звуку) на магнітний носій, зокрема, історичний спосіб фіксації коливань у вигляді кривої на магнітній стрічці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. магнітографія, р. магнітографії, д. магнітографії, з. магнітографію, о. магнітографією, м. магнітографії, к. магнітографіє

Більше записів