1. (діал.) Дуже багато, надмірно, понад міру (про кількість чого-небудь).
2. (діал.) Дуже сильно, надзвичайно, до крайності (про ступінь вияву дії або стану).
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Дуже багато, надмірно, понад міру (про кількість чого-небудь).
2. (діал.) Дуже сильно, надзвичайно, до крайності (про ступінь вияву дії або стану).
Приклад 1:
…Послѣ ж в той минуть, Как хищны волкы, коих в темную ноч лютій Глад слѣпо вигнал с язвин, дома ж племя само Ждет, зѣвая несито; чрез огнь, чрез меч прямо Бѣжим на явную смерть. Quomodo Androgeus imprudenter noctu in hostes resilut5.
— Григорій Сковорода, “Сковорода Григор Й. Григор Й Сковорода В Рш . П Сн . БайКи. Д Алоги. Трактати. Притч . Прозов Переклади”
Приклад 2:
— Думав і я гордо да несито, поки смерть не заглянула мені в вічі. — Ну, дармо, — каже запорожець.
— Котляревський Іван, “Енеїда”