1. Який не піддається суєті, не зазнає її впливу; спокійний, незворушний, незбурений.
2. Позбавлений суєти, марнославства; несуєтливий, непомітний, скромний.
3. Який не викликає метушні, суєти; тихий, безтурботний, спокійний (про час, життя тощо).
несуєтний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |