несуєтний
[nɛsujɛtnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який не піддається суєті, не зазнає її впливу; спокійний, незворушний, незбурений.
-
Позбавлений суєти, марнославства; несуєтливий, непомітний, скромний.
-
Який не викликає метушні, суєти; тихий, безтурботний, спокійний (про час, життя тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. несуєтний, р. несуєтного, д. несуєтному, з. несуєтного, о. несуєтним, м. несуєтнім