Древослів

Словник Української Мови

мізковитий

Буква

1. Який має великі, розвинені мізки; розумний, кмітливий, тямущий.

2. Який свідчить про розум, кмітливість; дотепний, винахідливий.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |

Більше записів