Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що не піддається зворушенню, не виявляє емоцій, спокійний і стриманий навіть у важких або хвилюючих обставинах; холоднокровний, незворушливий.
2. (Переносно) Сталий, непохитний, незмінний; такий, що залишається постійним, не піддається впливам або змінам.
Приклад 1:
Ви ж чули про ті справи з пограбуванням храмів?» Петро — незворушний, як камінь — все ж закурив у домі: «Але ж давненько нічого такого не ставалось…» Комісар похитав головою, аж задрижало подвійне підборіддя: «Пане Сколик, вам відомо — чому… Прийдуть по хлопця. Відберуть його у вас».
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”