несуперечливий

[nɛsupɛrɛt͡ʃlɪʋɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Який не викликає сумнівів, не може бути оскаржений або спростований; безперечний, безспірний.

  2. Який не суперечить чомусь, узгоджений з чимось, не вступає в протиріччя.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. несуперечливий, р. несуперечливого, д. несуперечливому, з. несуперечливого, о. несуперечливим, м. несуперечливім

Більше записів