1. (біол.) Тип живлення рослин, при якому вони отримують поживні речовини за допомогою мікоризи — симбіотичної асоціації їхньої кореневої системи з гіфами грибів.
2. (мед., заст.) Стан харчової недостатності адипозної тканини, що виникає внаслідок тривалого голодування або важких захворювань; крайня ступінь виснаження організму.