1. Стан втрати свідомості, непритомність, непритомність; також — стан сильного душевного збудження, затьмарення розуму, коли людина не тямить, не усвідомлює своїх дій.
2. (у значенні вигуку) Вигук, що виражає здивування, подив, захоплення або жаль.
нестям
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |