Інтерналізм, -у, чол. 1. Філософська позиція, згідно з якою обґрунтування знання, значення чи моральних норм визначається виключно внутрішніми ментальними станами суб’єкта, а не зовнішніми чинниками.
2. У лінгвістиці та семіотиці — підхід, що розглядає мову як автономну систему, структура та правила якої не залежать від позамовної дійсності чи соціального контексту.