нестір

1. Чоловіче ім’я давньогрецького походження, що в українській мові вживається переважно в історичному чи релігійному контексті.

2. Історична особа: Нестор (у церковнослов’янській та давньоруській традиції — Нестір) Літописець (бл. 1056—1114) — чернець Києво-Печерського монастиря, давньоруський агіограф, вважається одним з авторів “Повісті временних літ”.

3. У переносному значенні — літописець, хроніст, а також мудрий старець, наставник (за образом Нестора з “Іліади” Гомера та давньоруського літописця).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |