нестерпучий

1. Такий, що його важко або неможливо стерпіти, витримати через надмірну силу, інтенсивність (про фізичні відчуття, біль, погані умови тощо).

2. Дуже сильний, незносний, надмірний у своєму прояві (про почуття, емоції, психічний стан).

3. Надзвичайно дратівливий, неприємний, що викликає роздратування або відразу (про людину, її поведінку, якості).

Приклади вживання

Приклад 1:
В тоск­ному холоді, що оповив його, він зрозумів тільки одне — слухати його не хотять.Як він не ворушився, то критик визнав за потрібне повторити, підкреслюючи склади:— Я зай-ня-тий.— До побачення, — глухо промовив Степан.Вийшовши з двору, він пішов перед себе незнайомими вулицями, несучи на серці нестерпучий гніт безсилої люті. Ніколи ще не був він такий принижений та знищений.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Частина мови: прикментик () |