неспотвореність

[nɛspotʋorɛnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість або стан, за якого щось зберігає свою первісну, істинну сутність, форму або зміст, не зазнаючи викривлень, перекручень або сторонніх впливів.

  2. Термінологічне значення: у філософії, мистецтві та теорії інформації — характеристика оригіналу, ідеї або переданого повідомлення, що означає відсутність втрат, змін або суб’єктивних інтерпретацій, що ведуть до відхилення від джерела.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. неспотвореність, р. неспотвореності, д. неспотвореності, з. неспотвореність, о. неспотвореністю, м. неспотвореності, к. неспотвореносте

Більше записів