1. Філос., психол. Спрямованість свідомості, мислення, почуття на певний об’єкт; властивість свідомості бути свідомістю про щось, бути зорієнтованою на предмет.
2. Лінгв. Спрямованість висловлення, мовленнєвого акту на досягнення певної комунікативної мети; наявність у мовця наміру, задуму, який реалізується за допомогою мовних засобів.