Значення
-
Філос., психол. Спрямованість свідомості, мислення, почуття на певний об’єкт; властивість свідомості бути свідомістю про щось, бути зорієнтованою на предмет.
-
Лінгв. Спрямованість висловлення, мовленнєвого акту на досягнення певної комунікативної мети; наявність у мовця наміру, задуму, який реалізується за допомогою мовних засобів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інтенціональність, р. інтенціональності, д. інтенціональності, з. інтенціональність, о. інтенціональністю, м. інтенціональності, к. інтенціональносте