несполучуваність

[nɛspolut͡ʃuʋɑnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “несполучуваний”; відсутність сполучуваності, неможливість поєднання, суміщення або узгодження чогось (наприклад, понять, понять, фактів, якостей).

  2. У мовознавстві: порушення лексичної або граматичної сумісності слів, що призводить до неможливості їхнього спільного вживання в мовній конструкції; алогізм.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. несполучуваність, р. несполучуваності, д. несполучуваності, з. несполучуваність, о. несполучуваністю, м. несполучуваності, к. несполучуваносте

Більше записів