несполучуваність

1. Властивість за значенням прикметника “несполучуваний”; відсутність сполучуваності, неможливість поєднання, суміщення або узгодження чогось (наприклад, понять, понять, фактів, якостей).

2. У мовознавстві: порушення лексичної або граматичної сумісності слів, що призводить до неможливості їхнього спільного вживання в мовній конструкції; алогізм.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |