1. Властивість за значенням інтегровний; здатність бути об’єднаним, включеним до складу чогось цілого, утворюючи з ним єдність.
2. Матем. Властивість функції, для якої існує визначений інтеграл (у певному сенсі, наприклад, за Ріманом, Лебегом).
Словник Української Мови
Буква
1. Властивість за значенням інтегровний; здатність бути об’єднаним, включеним до складу чогось цілого, утворюючи з ним єдність.
2. Матем. Властивість функції, для якої існує визначений інтеграл (у певному сенсі, наприклад, за Ріманом, Лебегом).
Відсутні