Значення
-
ІНТЕГРА́Л, -а, чол. 1. мат. Основне поняття інтегрального числення; величина, що є границею суми нескінченно великої кількості нескінченно малих доданків; використовується для обчислення площ, об’ємів, довжин кривих та розв’язання диференціальних рівнянь.
-
перен. Сукупність, цілісність, узагальнення чого-небудь; те, що об’єднує окремі частини в єдине ціле.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інтеграл, р. інтеграла, д. інтегралові, з. інтеграл, о. інтегралом, м. інтегралі, к. інтеграле