1. (про людину) Такий, що не піддається, не кориться, не слухається; непокірний, неслухняний.
2. (перен., про щось абстрактне) Такий, що не піддається контролю, приборканню або перемозі; незламний, нездоланний.
Словник Української Мови
Буква
1. (про людину) Такий, що не піддається, не кориться, не слухається; непокірний, неслухняний.
2. (перен., про щось абстрактне) Такий, що не піддається контролю, приборканню або перемозі; незламний, нездоланний.
Відсутні