нескінченний
[nɛskint͡ʃɛnnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Те саме, що нескінченність (у 1-му значенні) — абстрактна філософська та математична категорія, що позначає відсутність меж, кінця чи обмеженості в просторі, часі, кількості або якості.
-
У математиці — унікальний об’єкт (наприклад, нескінченно віддалена точка, нескінченний елемент множини), властивості якого визначаються аксіоматично в конкретній теорії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нескінченний, р. нескінченного, д. нескінченному, з. нескінченного, о. нескінченним, м. нескінченнім