Значення
-
Властивість того, що не має кінця, межі, обмеження у просторі, часі або кількості; безкінечність.
-
(Математика) Абстрактна кількість, що більша за будь-яке скінченне число; поняття, що позначає безмежність у математичному контексті (позначається символом ∞).
-
(Філософія) Фундаментальна категорія, що означає відсутність обмежень у бутті, просторі, часі або мисленні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нескінченність, р. нескінченності, д. нескінченності, з. нескінченність, о. нескінченністю, м. нескінченності, к. нескінченносте