Властивість за значенням прикметника “несамовитий“; стан крайнього збудження, нестямності, несамовитості.
У філософській термінології М. Бердяєва — стан екстатичного, пристрасного духовного пориву, творчого натхнення або одержимості, що виводить людину за межі звичайного свідомого “я”.