Словник Української Мови
Буква
Стан підвищеної збудливості, тривожності, неспокою, що виникає внаслідок нервового напруження або є проявом загальної нестійкості нервової системи.
Властивість характеру, поведінки, що виражається в схильності до легкої збуджуваності, нетерплячості, нестійкості емоцій.
Приклад 1:
Дуже тривожно, шумно, підозріло, прикро: заклопотані обличчя, поспішні рухи, нервозність, злість… і знову болото, машини, метушня… Ситуація така: червоні взяли Крем’янець, Вапнярку, Вінницю, форсували Дністер (взявши Могил.
— Невідомий автор, “Agatangel”