1. Властивість або стан того, що неможливо розв’язати, розплутати, знайти рішення; нездійсненність знаходження виходу зі складної ситуації, розгадки проблеми або логічного завершення.
2. У математиці та логіці — властивість задачі, проблеми або теореми, для якої в межах заданої системи аксіом або правил не існує алгоритму, методу чи способу для знаходження її точного розв’язку або доведення.