нерозореність

1. Властивість за значенням прикметника “нерозорений”; стан, коли щось не піддалося розоренню, руйнуванню або спустошенню; цілісність, недоторканість.

2. (переносно) Стан духовної, моральної або внутрішньої сили, який не було підірвано, зламано або зруйновано; стійкість, незламність.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |