Значення
-
Властивість за значенням прикметника “недоторканий“; стан, коли щось або хтось не може бути порушеним, зачіпаним або підданим втручанню; непорушність, недоторканність.
-
(У політичному та правовому контексті) Привілейований правовий статус, що гарантує особі (наприклад, дипломату, депутату, президенту) захист від притягнення до судової відповідальності, затримання або обшуку без спеціальної процедури.
-
(Переносно) Внутрішня духовна чи моральна чистота, яка охороняється від сторонніх впливів; захищеність особистого простору, переконань або почуттів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. недоторканість, р. недоторканості, д. недоторканості, з. недоторканість, о. недоторканістю, м. недоторканості, к. недоторканосте