Значення
-
Властивість або стан, за якого двоє чи більше осіб або предметів є постійно разом, не розлучаються; тісний, нерозривний зв’язок, єдність.
-
У християнському вченні про шлюб: одна з основних його ознак, що означає нездоланність та довічність подружнього союзу, який не повинен розриватися людською волею.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нерозлучність, р. нерозлучності, д. нерозлучності, з. нерозлучність, о. нерозлучністю, м. нерозлучності, к. нерозлучносте